Тарасівка Києво-Святошинського району

≡≡
Версія для друку

Генплан-5, або чи спробує Тарасівський сільський голова вчергове протягнути генплан із скандальною багатоповерховою забудовою.

Листопад та грудень 2019 року можуть принести Тарасівці багато несподіванок, найбільшою серед яких може стати новий - старий генплан села.

Ми вже неодноразово писали про те, як новий "чудовий" генплан (що вже чотири рази подавався сільським головою на затвердження сільраді) на 40-50 тисяч мешканців може знищити село та перетворити його на переповнений людьми спальний район Києва (більш детальніше про всі бонуси від генплану голови можна прочитати тут, тут, тут і ось тут).

Після чотирьох невдалих спроб протягування генплану із багатоповерховою забудовою, які показали згуртованість громади села, що усіма силами супротивиться бетонному гетто а-ля "Крюківщина-2", п'ята спроба може стати вирішальною.

І запланована ця спроба на одній із наступних сесій – у листопаді або грудні місяці 2019 року.

Чому саме до кінця року? Відповідь на це питання дуже проста.

Одразу ряд індикаторів вказує на те, що генплан буде затверджуватися на одній із наступних сесій. Розкриємо декілька з них.

По-перше, незабаром в раді відбудеться розгляд проекту бюджету та пропозицій до плану соціально-економічного розвитку на 2020 рік. А який же час іще кращий для затвердження генплану села, як не затвердження його "пакетом" із "пакетним" бюджетом та "пакетним" планом соціально-економічного розвитку, в які можна включити пропозиції лояльних до голови депутатів та, навпаки, покарати нелояльних, перекинувши їх пропозиції (у зв'язку із нестачею коштів) на черговий склад нової ради – на 2021 рік.

Окрім бюджету та плану соціально-економічного розвитку, які завжди були предметом дискусій між головою та депутатським корпусом, ключовим індикатором можливості швидкого затвердження генплану є реформа децентралізації, яка стає все ближчою і ближчою до Тарасівки.

Нещодавно у Київській облдержадміністрації розглядалося створення ОТГ в Києво-Святошинському районі. І тут показовим є розгляд "добровільно – примусового" об'єднання у Боярську об'єднану тергромаду. Чому добровільно-примусового - тому що за чотири роки з моменту прийняття закону "Про добровільне об'єднання територіальних громад" в Києво-Святошинському районі жодної громади створено так і не було. Ба, більше того, і значних рухів у сторону об'єднання, окрім зроблених кількома громадами, ніхто не здійснив. Як наслідок - по суті, провалена реформа внаслідок бажання голів сидіти на своїх посадах до останнього. 

Нами отримано інформацію щодо того, що генплан Тарасівки із багатоповерхівками (чи "малоповерхівками", як минулого разу (а хто там буде поверховість перевіряти) буде затверджено навіть всупереч інтересам громади, вираженим нею у 2015 році на громадських слуханнях, адже вже у квітні наступного року можливі вибори до об'єднаних територіальних громад на усій території України.

Відповідно депутатів та населення будуть зомбувати аргументом: "давайте ми затвердимо генплан, хоч щось добре для Тарасівки зробимо, бо коли не буде Тарасівської ради, нам Боярка таке понаприймає….."

Розкрию завісу: що Тарасівська сільрада, що Боярська міськрада, нічого гіршого, ніж багатоповерхівки в Тарасівці біля переїзду, не зможуть придумати. Та і то, відповідно до ДБН, як не крути, багатоповерхівки, вони хоч для Боярської міськради, хоч для Тарасівської сільради – однакові. Тобто якщо не затвердить Тарасівська сільради багатоповерхівки, то є шанс, що і Боярська не затвердить. І, навпаки, багатоповерхівки, які може затвердити у генплані Тарасівська сільрада, у разі бажання, може затвердити і нова Боярська рада. 

Є ще ряд індикаторів, які показують, що до кінця року буде спроба затвердити генплан Тарасівки, однак їх ми поки розкривати не будемо.

Просто нагадаємо, чому перетворення Тарасівки у переповнений людьми спальний район Києва буде для села злом.

На відміну від типового спального району Києва, як, наприклад, Троєщини чи Харківського, оновлена "чудовим" сорока-п'ятидесятитисячним генпланом, Тарасівка не буде мати належної соціальної інфраструктури – шкіл, дитячих садків та лікарень. Єдина школа і так перевантажена, а в дитсадок - черга по три роки.

Не буде у Тарасівці й належної інженерно-транспортної інфраструктури, адже нові дороги ніхто не будує, а метро чи навіть швидкісний трамвай в Тарасівку ніхто за нашого життя не запустить. Як ніхто не будує і не будуватиме нові водогони (будівництво яких з Києва!!!!! нам обіцяли славнозвісні архітектори із державного проектного інституту "УКРНДПІЦивільбуд" ще чотири роки тому).

Не буде у нас і нових каналізаційних колекторів – адже діюча каналізаційна система вже зараз ледь справляється із тими обсягами стоків, які зливають існуючі багатоповерхівки Житлоекономії, багатоповерхівки з масиву біля школи та по вул. Шевченка.

До речі, щодо каналізації, один із забудовників поля біля школи – ТОВ "Боярбуд" – нещодавно подав до ради документи на подовження вже існуючого договору оренди земельної ділянки площею 2,5 га, на якій підприємство хоче розмістити іще кілька багатоповерхівок (зі слів представників забудовника – шести-семиповерхових). Одна багатоповерхівка на цій земельній ділянці вже має залитий фундамент.

Щоденні корки на переїзді - це взагалі шок для Тарасівки. Адже кожного року час очікування в корках зранку і ввечері зростає. І якщо ще два роки тому переїзд зранку можна було проїхати в обидві сторони за півгодини, то зараз менше ніж за годину після сьомої ранку це зробити неможливо. Страждають діти, які ходять до шкіл та дитсадків у Боярку, втрачають дорогоцінний час батьки. Багато хто з водіїв, намагаючись зекономити час, залишає автівки біля переїзду та пропонує дітям йти на маршрутки. Хоча ті ж маршрутки іноді по півгодини не можуть виїхати з кінцевої зупинки, через ті ж корки з автомобілів на кільці біля переїзду.

Із затвердженням "чудового" генплану голови можна забути про парки, сквери та зони відпочинку. Адже додаткові 35-45 тисяч людей (переважно молодих сімей) просто фізично село не витримає.

Вже зараз матерям з маленькими дітьми немає де піти погуляти, а кількість зелених насаджень продовжує зменшуватися внаслідок санітарних рубок (наприклад таких, як біля єдиного сільського стадіону).

Вже зараз дітям немає де пограти у футбол, не кажучи вже про баскетбол чи волейбол. А пройшовши по селу чим далі тим більше знаходиш порожні пляшки з під алкоголю, що валяються під парканами приватних осель та попід багатоповерхівками.

Ось такі нерайдужні перспективи світять Тарасівці у разі затвердження нового генплану із 40 тисячами мешканців та без інфраструктури.

Що можна і потрібно зробити?

Депутатська група "Гласність. Законність. Справедливість", очолювана Олександром Іванічевим разом із активними мешканцями Тарасівки ще в 2015 році запропонувала вихід із ситуації з перенаселенням села. Притримуємося цього виходу і ми – кілька діючих депутатів ради.

У спрощеному вигляді він зводиться до наступного: для того, щоб значно не збільшувати черги в школу та дитячий садок – принаймні необхідно не будувати нових багатоповерхівок. А для хоча би часткового розвантаження доріг – запроєктувати в новому проєкті генплану біля залізниці території комунальної забудови, об'єктів обслуговування, торгівлі та інших видів підприємницької діяльності (не плутати із промисловістю!) та ландшафтно – рекреаційні території згідно ДБН, так, як це визначила на громадських слуханнях громада Тарасівки у 2015 році.

Наявність об'єктів підприємництва та торгівлі зменшить човниковий рух із Тарасівки та Боярки до Києва та спрямує до бюджету громади значні кошти, на відміну від багатоповерхівок, які жодних переваг для населеного пункту не несуть, а тільки створюють проблеми.

PS: Володимире Григоровичу, ми знаємо, що генплан Тарасівки незабаром вчергове буде поданий на затвердження ради.

Ми готуємося до цього засідання і здати село не дамо!

 


Некорекний ввод!
Невірний
захісний код!